ІЗРАЇЛЬ - Азот (Ашдод)

В Біблії місто Азот (або Ашдод) чи пов'язані з ним люди та події, згадуться принаймні 25 разів. Саме тут був останній притулок загадкових Велетнів, яких переміг Ісус Навин.
І прийшов Ісус того часу, і вигубив велетнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, разом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям.
Не позоставив велетня в краї Ізраїлевих синів, вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді.
(Ісус Навин 11:21,22)

В часи пророка Самуїла Ашдод став місцем надзвичайних подій, пов'язаних з Ковчегом Заповіту:
А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду.
І взяли филистимляни Божого ковчега, і принесли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона.
А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.
А наступного дня повставали вони рано, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.
Тому то жерці та всі, хто входить до Даґонового дому, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.
І стала тяжка Господня рука на ашдодян, і Він їх пустошив та бив їх болячками, Ашдод та довкілля його.
І побачили ашдодяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжкою Його рука на нас та на Даґона, бога нашого!
І послали вони, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, та й сказали: Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога? А ті відказали: Нехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.
І сталося по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була проти міста, сталося дуже велике замішання. І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, і появилися на них болячки.
І вони вислали Божого ковчега до Екрону. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, то екроняни стали кричати, говорячи: Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та народ наш!
І послали вони, і зібрали всіх филистимських володарів, та й говорили: Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та народа нашого, бо було смертельне замішання в усьому місті. І Божа рука стала там дуже тяжка.
А ті люди, хто не повмирав, були вдарені болячками, і зойк міста піднявся до неба!
(1 Самуїлова 5:1-12)

В часи після народження Христа один з благовісників в надприродній спосіб опинився в Азоті, де він скористався нагодою, щоб поширити Добру Звістку у цьому місті.
 Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію.
(Дії Апостолів 8:40)

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: від Сіону до Храмової гори

Стіна Плачу


Сіон. Гробниця царя Давида. Сіонські ворота. Стіна Плачу.
2000 років минуло відтоді, як прийшов на землю Божий Син Ісус Христос.
2000 років існує Його Церква, а Добра Новина про Нього проповідується усім народам.
Але більшість з Його рідного народу не прийняли тоді свого Месію. Невдовзі Храм було зруйновано, як і увесь Єрусалим, а через кілька століть на його місці мусульмани спорудили мечеть.

Зберігся лише невеликий відрізок стіни, що прилягала до Храму. Нині вона стала місцем плачу, місцем молитов іудеїв, що чекають на пришестя Месії та відновлення Храму.

На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть,
і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі!. Ісая, 62

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Гефсиманський Сад

Гефсиманський сад



Тут розпочалися Страсті Христові
Після Святої вечері, коли зрадник Юда вже відійшов, щоб видати свого Вчителя тим, хто бажав його смерті, Ісус з рештою учнів пішов на Оливну гору, щоб помолитися.

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!... І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.
А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
Євангеліє від Луки, 22

Саме тут, в Гефсиманському саду, серед оливних дерев, кілька з яких збереглися  до нашого часу, Ісуса  схопили храмові сторожі та повели до першосвященника. Тут він пережив зраду та востаннє перед розп'яттям був разом зі своїми учнями.

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: від гробу Господнього до капелли Вознесіння

 Він воскрес!



Храм Гробу Господнього, Елеонська гора, Капелла Вознесіння.


Смерть Христа приголомшила його учнів та потішила його ворогів. Послідовники, розчаровані таким закінченням їх сподівань на пришестя Царя Іудейського та Визволителя Ізраїлю, почали розходитися з Єрусалима по домівкам. А фарисеї та першосвященники остерігалися Христа навіть після смерті, згадуючи пророцтво про воскресіння за три дні. Тож вони звернулися до Понтія Пілата, а той наказав стерегти гробницю, у якій поховали тіло Ісусове.

Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.
А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.
Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!
Євангеліє від Матвія, 28


Так почалася нова епоха, коли Життя перемогло смерть, коли любов Божа здійснила спасіння людям, коли Син Божий воскрес! Він став Пасхою нашою, визволенням від гріха та вічної загибелі. І кожен, хто повірить в Ісуса, не загине, але матиме життя вічне.

Ось і день новий настав?

 Київ, 27 липня 2012

 Православна процесія в день візиту Кирила, патріарха Московського
 пісня "Вот и новый день настал"
 вірші Андрія Лукашина
 виконує Сергій Савельєв
 відео: GoPro HD HERO 2

Болгарія: Несебр

 
Несебр

Месемврія - місто на острові.
Стародавнє місто Месемврія заснували ще фракійці, за тисячу років до н.е.  Воно розташоване на півострові завдовжки менше кілометра, що поєднується з материком вузеньким перешийком. Здавна це портове місто було значним торговим центром на Чорному морі. Через 500 років півострів колонізували греки, а 72-го року до н.е. - римляни, після чого місто занепало.

За нашої ери місто згадується у оповіді про Пенелопу, доньку македонського (фракійського) царя Лікінія. Ще у дитинстві вона дізналася про вчення Христа від свого вчителя Апеліана, а коли виросла, то прийняла хрещення від Тимофія - учня апостола Павла. Відтоді її стали називати  Іриною. Мати Ірини з радістю прийняла Благу Звістку від своєї доньки, але батько почав вимагати поклоніння язичницьким богам. Ірина відмовилася, чим дуже розлютила Лікінія, та  зрештою навернувся й він, і ще три тисячі його підлеглих. Ірина ж почала проповідувати Євангеліє й іншими містами Фракії, побувала вона й у Месемврії. Від її проповіді навернулося приблизно десять тисяч людей, Господь через Ірину уздоровлював  недужих та творив чудеса, а її не раз визволяв від переслідувань.

Болгарія: Заповіт ченця

 

Заповіт ченця

Рильський монастир.

Іван Рильський (876-946) був ченцем та відлюдником, який дванадцять років прожив на самоті, серед диких звірів, у печерах та в дуплі дерева. Пізніше він оселився в глибині Рильських гір. Але згодом люди все ж знайшли його. Вони приходили до Івана зі своїми турботами, і він молився за них, сцілюючи хворих, виганяючи злих духів та даючи духовні настанови для праведного життя. Так у ченця з'явилися послідовники - учні, які й заснували Рильський монастир (див. також фото )

Незадовго до смерті Іван Рильський написав для учнів свій "Заповіт", у якому він закликав берегти святу віру та ухилятися від хибних та лукавих вчень.


Утримуйтеся старанно від мирських захоплень і завжди пам'ятайте, навіщо ви прийшли зі світу, і чому ви зневажили все мирське.

Іван нагадав, що любов до грошей є корінь всього зла та  ідолопоклонство.


Тому що для відлюдника багатство полягає не в золоті й сріблі, але в повних злиднях, у відмови від свавілля, і у глибокому смиренні.

Іван підкреслює, що це запоівді не його, а  Христа, який казав своїм учням, а через них усім, хто відрікся від світу:

Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів, ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.

Євангеліє від Матвія, 10

Іван запевнив, що Бог ніколи не полишить нас у скруті й на самоті, але дасть усе необхідне для життя. Але диявол, прагнучи погубити нашу душу, буде всіляко спокушати нас.

 Бо на самому початку, коли я прибув у цю пустелю, хитрий супротивник намагався спокусити мене, благочестивий цар послав мені багато золота. Заради Бога я відмовився його бачити, тому що я зрозумів, що це підступність сатани. Я не брав, але повернув його для тих, хто послав його, тому що я подумав: "Якби я хотів мати золото і срібло, речі, тощо, то чому я прийшов у цю страшну й непролазну пустелю, де я не знайшов людей, але лише диких тварин? Так я врятував себе від підступів хитрого спокусника...

Іван закликає учнів до єдності, до любові між ними та застерігає від спроби підвищится над іншими.

Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім! Євангеліє від Марка, 9

Іван, що в монашому житті здобув освіту та читав грецькою твори святих отців, переповідає вчителя Єфрема Сирійського (IVст):

якщо всі ви починаєте  бажати влади та головувати, і всі хочете бути головними, і всі  - наставниками, а також законодавцями та вчителями, і між вами зростає суперництво, сварки, суперечки, ревнощі, наклепи, зверхність, заздрість та інші пристрасті, то знайте, що Христос не є серед вас, бо Христос не вчитель розбрату і розбіжності, але миру і єдності. 

Таких, хто сіє розбрат, чвари та спокуси, подвижник наказує виганяти зі своєї спільноти, щоб вони не завдали ще більшої шкоди усім.

Наостанок Іван радить ченцям більше вивчати твори святих отців та дотримуватися встановлених у Церкві правил, а також сприяти новонаверненим у зростанні віри та допомогти їм звільнитися від язичницьких обрядів, непристойних та лихих звичаїв, яки вони тримаються навіть після прийняття святої віри. Бо вони роблять це через незнання, тож треба до них це донести.

Повністю прочитати "Заповіт Івана Рильського" можна тут (болгарською мовою)

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: на святій горі Сіон

Гора Сіон



Церква "Сіон Марії", Горниця таємної вечері, Горниця зішестя Святого Духу.

Після Воскресіння Ісус з'являвся учням впродовж 40 днів та наостанок заповів їм не розходитися з Єрусалима, але чекати здійснення обітниці Отця. А тоді вознісся. Тож учні продовжували збиратися щодня у горниці.
А за десять днів іудеї мали відзначати свято Шавуот - Свято П'ятидесятниці та плодів. Це було  одне з трьох головних храмових свят в Ізраїлі. Шавуот означає „Сім тижнів”, бо через сім тижнів після виходу євреїв з Єгипту Господь явився Мойсею на горі Синай і дав йому заповіді, Тору.
Як і щороку, тими днями в Єрусалимі було повно паломників -  з усієї Іудеї та інших областей, де мешкали розсіяні ізраїльтяни:

Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби... Дії Апостолів,  2

Та цього разу сталося щось неймовірне.
У горниці разом з апостолами Христа та Його матір'ю Марією були зібрані разом і інші учні, всього приблизно 120 чоловік. Раптом здійнявся сильний шум та вітер:

...ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. Дії Апостолів,  2


Що ж то були за мови? Вище я перелічив, скільки різних пришельців було того дня в Єрусалимі. Так от, кожен з них почув знайому йому мову того краю, звідки він прибув!
Це було надзвичайно, адже усі зібрані в горниці учні Ісуса були родом з Галілеї і не могли знати стільки різних мов та говірок.
Так в день П'ятидесятниці Бог винокав обітницю, дану в Старому Заповіті:

І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння. І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого. І дам Я ознаки на небі й землі, кров та огонь, та стовпи диму. Заміниться сонце на темність, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного! І станеться, кожен, хто кликати буде Господнє Ім'я, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасіння, як Господь говорив, та для тих позосталих, що Господь їх покличе. Йоїл, 3

І Дух Святий зійшов на цілий натовп і наділив Небесними силами. Учні Христа почали творити багато чудес: зцілювати хворих, воскрешати мертвих, виганяти бісів та пророкувати. Церква народилася та стала стрімко зростати.

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Церква "Отче наш"

Отче наш


Церква "Отче наш" на Оливній горі. 


Ісус любив молитися. Для молитви він йшов далі від юрби і повсякдення та підіймався в гори, де можна було усамітнитися й віддатися спілкуванню з Богом. Євангеліє від Луки розповідає нам, що коли вдень Ісус навчав у Храмі, то вночі молився. Одного разу на Оливній горі, після чергової молитви, учні Ісуса Христа попросили його навчити їх молитися, як Іван Хреститель навчив своїх учнів. Ісус відповів їм:


Коли молитеся, говоріть: 
Отче наш, що єси на небесах! 
Нехай святиться Ім'я Твоє, 
нехай прийде Царство Твоє, 
нехай буде воля Твоя, 
як на небі, так і на землі.
Хліба нашого насущного 
дай нам на кожний день.
І прости нам наші гріхи, 
бо й самі ми прощаємо 
кожному боржникові нашому. 
І не введи нас у випробовування, 
але визволи нас від лукавого!
Євангеліє від Луки, 11

З Оливної гори добре видно стародавній Єрусалим, а внизу, на її схилах, знаходиться Гефсиманський сад. На місці ж, де Ісус дав учням взірець молитви, споруджено церкву Pater Noster. 

Історія її виникнення пов'язана з італійкою Аурелією де Боссі, що жила у 19 столітті та була родичкою Наполеона ІІІ, принцесою де ля Тур де Оверн. Вона провадила розкішне життя дами з вищого світу, тричі виходила заміж, захоплювалася різними видами мистецтва. Але справжню втіху Аурелія мала від молитви "Отче наш", яку вона вважала великим одкровенням Ісуса для всіх  людей. Саме тому сімнадцять років свого життя принцеса присвятила пошукам "того самого місця" на Елеонській горі. Зрештою їй пощастило: розкопки виявили стародавній грот, який Аурелія проголосила місцем Господньої молитви. Вона ж забезпечила і спорудження церкви, а потому передала її у власність католицького Ордену Кармеліток.

Нині на стінах та в галереях монастиря Pater Noster викладено мозаїкою молитву "Отче наш" майже всіма мовами світу. Знайшов я там українську, російську і навіть... старослов'янську.

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: перше знайомство.

Єрусалим


Золоте місто. 

Вперше я потрапив до Єрусалима ввечері. З арабського готелю на Оливній горі ми відправилися в сучасну частину міста. Це була субота, сонце вже сідало й день покою (шабат, що триває від заходу сонця до заходу) от-от мав закінчитися. Тож людей було не багато, а всі крамниці та кафе лише готувалися до відкриття. 

Пам'ятай день суботній, щоб святити його!

Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

Вихід, 20

Мене одразу здивувало те, що сучасні квартали Єрусалима мало відрізнялися від більшості великих міст світу. Затишні алейки, лавки в тіні невеликих охайних дерев, гостинні кав'ярні та ресторани, яскраві вітрини бутіків - все як і всюди в Європі, чи Азії, чи на будь-якому континенті. Але щойно ми попрямували вузькими вулицями ближче до Храму Гробу Господнього, як все навколо почало стрімко змінюватися, немов ми летіли у давнину на машині часу. Навіть люди навколо стали іншими, адже більшість із них була так само, як і ми - іноземцями, паломниками чи туристами, які здалеку прибули до Святої Землі. 

Єрусалиму понад 3500 років. У Біблії він вперше згадується під назвою Салим (Шалем):

І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану. І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаска. І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей. Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська. А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього. Буття, 14

За тисячу років до р.х. цар Давид заволодів цим ханаанським містом та зробив його столицею Ізраїлю. Його син Соломон збудував тут перший Храм. Та  в 5 ст. до н.є. його зруйнували вавілоняни. Повернувшись з вавілонського полону, іудеї відбудували Храм. Він простояв до 70 року н.є., коли римляни зруйнували не лише Храм, а й усе місто.

Пізніші споруди на місці стародавнього Єрусалима майже повністю поховали його під собою. Сучасні розкопки свідчать, що залишки стародавніх вулиць знаходяться на глибині 10-15 метрів.

ІЗРАЇЛЬ. Віфанія: воскресіння Лазаря.

Віфанія



У цьому місті Ісус воскресив Лазаря.

Історія, що тут сталася два тисячоліття тому, була унікальною навіть для сучасників Ісуса, які вже бачили немало чудес, вчинених Богом через Нього. Адже Ісус воскресив не просто щойно померлу людину, а Лазаря, тіло якого вже чотири дні пролежало у гробі, тож ні в кого не було сумнівів у смерті покійного. Пригадаємо, як це було:

Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти. А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла. Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!... 
Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею. А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря. А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був. Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.
Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш? Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить. А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла. Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його. А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає. Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже. Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.  І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього. Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати. Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі. А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять. І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх. Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа. І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат... Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог! Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат! Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне. Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це? Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ. І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе! А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.
А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його. Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там. Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат! А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам, і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися! І закапали сльози Ісусові... А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його! А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер? Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав. Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі... Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш? І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув. Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене. І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди! І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив... І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували. Євангеліє від Івана, 11

Згідно з пізнішими переказами, після воскресіння Лазар прожив ще тридцять років. Він став учнем Христа та служив єпископом на Кіпрі.

ІЗРАЇЛЬ. Кана: перше чудо

Кана Галилейська

Тут Ісус зробив своє перше чудо: перетворив воду на вино.
Кана (Галилейська) видалася мені дуже веселим, дійсно весільним містом, ніби там щодня тільки те й роблять, що святкують чиєсь весілля. На кожному кроці вам пропонують купити солодке весільне вино та різні супутні сувеніри на згадку про перше чудо.  
За часів Спасителя це місто було більшим за Назарет, звідки й прийшли на весілля Ісус та його матір Марія.  Нагадаю, що після хрещення в Йордані та 40-денного посту, перемігши диявольські спокуси,  Ісус повернувся додому, в Назарет, в силі Духу. Але вперше це проявилося саме на весіллі в Кані:
А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати. На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його. Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина! Ісус же відказує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя! А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже! Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали. Ісус каже до слуг: Наповніть водою посудини. І їх поналивали вщерть. І Він каже до них: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І занесли. Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого та й каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг... Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його. Євангеліє від Івана, розділ 2
Цікаво, що то було за вино і яке воно мало смак? Певно, небесного гатунку!
Місцеві підприємці пропонують гостям Кани придбати церковне червноне вино 12-річної витримки або вишукане десертне гранатове вино.

Але концентруючи увагу на цьому, безперечно, благородному напої, вони відволікають від головного сенсу чуда: Ісус є Життя. Він є джерелом вічного життя. Так само, як Він перетворив воду на вино, Спаситель здатен змінити й наше життя, вдихнути в нього вічний, небесний зміст!

ІЗРАЇЛЬ. Єрихон: найдавніше місто світу?

Єрихон



Найдавніше місто світу. Гора Спокус.
Після смерті Мойсея похід ізраїльського народу до Обіцяної Землі очолив Ісус Навін. Вони перейшли Йордан і перше місто, що стало на шляху до мети, був стародавній Єрихон. Його стіни вважалися непоборними, та Бог звелів ізраїльтянам обходити маршем навколо мурів сім днів. А на сьомий день - ще й сім разів. Тоді сталося диво:
І закричав народ, і засурмили в сурми. І сталося, як народ почув голос сурми, і закричав народ гучним криком, то впав мур на своєму місці, а народ увійшов до міста, кожен перед себе. І здобули вони те місто. Книга Ісуса Навина, розділ 6 
Це сталося 3500 років тому. А на початку ХХ століття археологи розкопали руїни стародавнього міста, знайшли навіть залишки зруйнованого муру, а також з'ясували, що місто це - найдавніше з усіх, відомих науці. Воно існувало ще у 3-4 тисячоліттях до Р.Х.

Тепер перенесемося в євангельські часи.

Коли ж Ісус хрестився в Йордані, то повів його Дух у пустелю, для спокуси від диявола:

І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів. І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!
А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих.
Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму,
та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги.
Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!
Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу,
та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!
Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому! Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому. Євангеліє від Матвія, розділ 4

За переказами, гора, що згадується в Євангеліях - Гора Спокус - це гора Каранталь неподалік Єрихона. На горі споруджено православний монастир. З неї дійсно відкривається чудовий краєвид.

Піднімаючись на цю гору під палючим солнцем, я втратив стільки вологи, що потім довго не міг вгамувати спрагу. На горі, на допомогу паломинкам, грецькі монахи завбачливо охолоджують воду та надають її усім, хто прагне. Але як тяжко було Ісусу, коли він ходив по пустелі та постився 40 днів?

ІЗРАЇЛЬ. Йордан: хресна річка

Йордан



Річка, у якій Ісуса охрестив Іван Хреститель.

Ріка Йордан тече з півночі Ізраїлю на південь, де впадає у Мертве море. Коли дванадцять колін Ізраїлю розподіляли Обіцяну Землю, три з них отримали наділи на східномоу березі Йордану.

Багато біблійних подій пов'язано з цією річкою. Її води розступилися перед ковчегом заповіту, коли ізраїльтяни після 40-річної подорожі пустелею вступали в землю, по якій тече молоко та мед.

Тут таки відбуваються і євангельські події: Іван Хреститель проповідує покаяння та хрестить у водах Йордану.  
Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав! Євангеліє від Матвія, 3 розділ

Так вперше Ісус був об'явлений Христом перед ізраїльським народом.

Єгипет. Гора Сінай

Це столиця Єгипту, Каїр - мегаполіс з 20 мільйонами жителів.

Десь тут дві тисячі років тому Йосип та Марія з маленьким Ісусом,  прожили кілька років, рятуючись від переслідування Ірода:

...Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити.І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту.І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.

...Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з'явився в Єгипті вві сні Йосипові, та й промовив:Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини. Євангеліє від Матвія. 2:13-20

На жаль, мені не довелося потрапити в церкву, споруджену "на тому самому місці", бачив її лише здалеку, з вікна автобуса.

Перший світанковий промінь на Горі Мойсея (Сінаї).

Заради цього видовища паломники починають сходження о 2-й годині ночі.

Такий буває тільки на світанку, за умов гарної погоди.

З погодою нам не пощастило - був сніг, грім з блискавкою, крига на сходинках та пронизливий вітер. Загалом - справжнє випробування.
Бедуїни кажуть, що така погода трапляється тут один раз на три роки.

З першими променями сонця від гори Мойсея тінь падає на найближчу гору та залишає на ній чіткий силует

Сучасні вчені оскаржують історичність саме цього Сінаю та вказують на зовсім іншу гору, розташовану ближче до Ізраїлю, на території Саудівської Аравії.

Апостол Павло також свідчив, що гора Мойсея знаходиться в Аравії:

Бо Агар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми. Послання до Галатів, 4:25

На вершині гори Сінай тепер невеликий монастир.
А біля підніжжя гори - монастир Св.Катерини - можливо, перший християнський монастир. У ньому "зберігається" Неопалима Купина. В ньому ж - колодязь Мойсея.

Десь тут, у цих лавових горах, "завелися" й перші християнські самітники.

У розселинах місцевих скель мешкав Антоній - один з перших відомих християнських самітників-аскетів.

Піраміди, які, за деякими данними споруджували й іудеї, коли перебували в в рабстві.

Небагато збереглося від минулої величі. Голуби знайшли для себе притулок у сфінксі і таким чином внесли в нього хоч якесь життя.