Google+

Мандрівки святими місцями

Кожного, хто цікавиться історією та минувщиною, а також не байдужий до духовних пошуків, я запрошую до спілкування:
читайте, залишайте коментарі, діліться своїми думками, задавайте питання!

вівторок, 14 листопада 2006 р.

Каппадокія


Буквальний переклад: "Країна коней", бо з давніх часів, в добу Хеттів ця земля славилася гарними чистокровними кіньми. Сьогодні це область в Туреччині, до якої однаково далеко добиратися і з боку Стамбула (повз Анкару), і з боку курортів Середземного або Егейського морів ( Анталії чи Мармариса).



Якщо хто їхатиме в Кападокію з півночі, то спершу побачить солоне озеро Туз. Турки добувають тут більшу частину харчової солі.

Звісно, в цю дивовижну, казкову область можливо прилетіти й на літаку - у її центрі  є аеродром. Але то для особливо заможних :)
Більшість людей приїздять на автобусах, а екскурсія триває від двох діб до тижня. Я б не відмовився пробути там хоч місяць - усе одно не встачило б часу обійти та оглянути усе.
В Біблії ця земля згадується двічі:
її представники були в Єерусалимі в день Пятдесятниці серед тих, хто чув, як 120 людей говорили іншими мовами після того, як на них зійшов Дух Святий:
...Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими! Дії Апостолів, 2:9-11
Також апостол Петро у своєму Першому посланні згадує зпоміж інших і братів з Каппадокії: Петро, апостол Ісуса Христа, захожанам Розпорошення: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, вибраним із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир! 1 Петра,1:1-2

Це свідчить, щовже з І-го століття н.е. тут були християни.

Це грецька церква Св.Теодора, споруда не надто старовинна, нині не діє. Розташована в містечку Дерінкюю (Глибокий Колодязь)  - за назвою розкопаного підземного міста. Воно має 8-9 поверхів вглиб, сягає до підземних вод.
  Перші християни знаходили в ньому прихисток від переслідувань язичників, завойовників та навали арабів-мусульман. Всередині підземних приміщень цілий рік зберігається постійна температура, приблизно 13 градусів. Це дозволяло мешканцям довго зберігати запаси продовольства.

Круглі камені, що закривають вхідні отвори на вищих поверхах, схожі на той, що закривав вихід з гробниці Ісуса Христа. Але якщо гробницю неможливо було відкрити зсередини, то в підземному місті було навпаки - неприступний вхід зовні. Для того, щоб відкотити камінь, треба було вставити у спеціальний отвір деревко. Отвір зовні був відсутній. Це захищало поверхи міста від непроханих гостей.  Дослідниками розкопані підземні галереї та багато приміщень, серед яких є навіть стайня для коней:

Період  раннього середньовіччя, починаючи з 4-го століття, зробив Каппадокію ще відомішою: тут "жили й працювали" отці-каппадокійці, найвідоміші з яких - Григорій Богослов, Василь Великий та Іоан Златоуст.

Пізніше в Дерінкюю та подібних до нього містах переховувались перші шанувальники ікон - в часи, коли на них повставали інші християни, які вважали неприпустимим поклоніння зображенням.
В церквах, що висічені всередині скель, збереглося багато настінних розписів 11-13 ст.
  Каппадокія також відома своїми нзвичайними природними утвореннями:

Дивацькі форми породжують усілякі легенди та небилиці.
Назви промовляють самі за себе:

Виноградники Паши...

в Долині Фей...

Вчені пояснюють усе так: виверження вулканів + вивітрювання впродовж мільйонів років.

Я вірю, що все значно простіше: ПОТОП.
Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори. І був дощ на землі сорок день і сорок ночей. Буття, 7:11-12
От і повимивало! 
Не потрібно ніякаких мільйонів років, адже двоє дорослих людей за день роботи звичайними кирками й лопатами здатні "вигризти" у тутешній скелі одну повноцінну житлову кімнату. А якщо людей та часу буде більше:

вони можуть ось таку скелю перетворити на фортецю!
Секрет полягає у складі породи: особливий вулканічний туф - досить м'який та піддатний.
А ще завдяки йому скелі Каппадокії приємного рожевого віддінку.
Турки справедливо вважають Каппадокію одним із символів своєї країни:
Величні кам'яні гриби неподалік міста Ургюп біля підніжжя Вершини Бажань,

можна упізнати й на 50-ліровій турецькій купюрі.
Мер Ургюпа сказав нам:
Я не розумію, чому до нас, в район, де так багато християнських святинь, приїздять тисячі туристів з далекої Японії, а з християнської України гості бувають так рідко...

Немає коментарів:

Дописати коментар