ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: від Сіону до Храмової гори

Стіна Плачу


Сіон. Гробниця царя Давида. Сіонські ворота. Стіна Плачу.
2000 років минуло відтоді, як прийшов на землю Божий Син Ісус Христос.
2000 років існує Його Церква, а Добра Новина про Нього проповідується усім народам.
Але більшість з Його рідного народу не прийняли тоді свого Месію. Невдовзі Храм було зруйновано, як і увесь Єрусалим, а через кілька століть на його місці мусульмани спорудили мечеть.

Зберігся лише невеликий відрізок стіни, що прилягала до Храму. Нині вона стала місцем плачу, місцем молитов іудеїв, що чекають на пришестя Месії та відновлення Храму.

На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть,
і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі!. Ісая, 62

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Гефсиманський Сад

Гефсиманський сад



Тут розпочалися Страсті Христові
Після Святої вечері, коли зрадник Юда вже відійшов, щоб видати свого Вчителя тим, хто бажав його смерті, Ісус з рештою учнів пішов на Оливну гору, щоб помолитися.

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!... І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.
А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
Євангеліє від Луки, 22

Саме тут, в Гефсиманському саду, серед оливних дерев, кілька з яких збереглися  до нашого часу, Ісуса  схопили храмові сторожі та повели до першосвященника. Тут він пережив зраду та востаннє перед розп'яттям був разом зі своїми учнями.

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Долороса - шлях на Голгофу

 Долороса



Вулиця, якою Ісуса вели на розп'яття.
Після арешту в Гефсиманському саду Ісус зазнав знущань і принижень та хибних звинувачень перед юдейським Сінедріоном, перед царем Іродом та римським намісником Понтієм Пілатом. Його засудили до страти та повели на розп'яття вулицею Долороса.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом! А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним. А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми! Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували... Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас! Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?
Євангеліє від Луки, 23


Щодня сотні паломників проходять цією вулицею, повторюючи скорботний шлях Спасителя на Голгофу. Так само, як і два тисячоліття тому, Долороса велелюдна, тут вирує торгівля та стоїть гомін. Але в кінці шляху, на Голгофі, де тепер стоїть Храм гробу Господнього, ми ніби залишаємося на самоті з невідворотністю смертельної муки, якої зазнав Ісус в останні години до смерті на хресті. 

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: від гробу Господнього до капелли Вознесіння

 Він воскрес!



Храм Гробу Господнього, Елеонська гора, Капелла Вознесіння.


Смерть Христа приголомшила його учнів та потішила його ворогів. Послідовники, розчаровані таким закінченням їх сподівань на пришестя Царя Іудейського та Визволителя Ізраїлю, почали розходитися з Єрусалима по домівкам. А фарисеї та першосвященники остерігалися Христа навіть після смерті, згадуючи пророцтво про воскресіння за три дні. Тож вони звернулися до Понтія Пілата, а той наказав стерегти гробницю, у якій поховали тіло Ісусове.

Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.
А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.
Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!
Євангеліє від Матвія, 28


Так почалася нова епоха, коли Життя перемогло смерть, коли любов Божа здійснила спасіння людям, коли Син Божий воскрес! Він став Пасхою нашою, визволенням від гріха та вічної загибелі. І кожен, хто повірить в Ісуса, не загине, але матиме життя вічне.

Згадаємо Єрусалим...

2008/2012

Різдвяна загадка: куди прийшли мудреці?

Усі ми пам'ятаємо євангельську історію про народження Ісуса Христа.
Ми знаємо, що це сталося у місті Віфлеємі, в печері, де тримали худобу.
Також читаємо в Євангеліях про трьох мудреців:
Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.
І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись? Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:
І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський. Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря. 
І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому. Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну. А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі. Євангеліє від Матвія, 2 розділ


Спираючись на цей текст, можна вважати, що мудреці прийшли до народженого Царя у Віфлеєм. Традиційно так і зображують цю подію:

Ми бачимо, що ті, хто малював такі картини, не сумнівалися: мудреці прийшли у Віфлеєм, та ще й у ту саму ніч, коли Христос народився. Зображено печеру, тварин, немовля в яслях... Хоча написано, що мудреці увійшли  в дім.
Але читаємо далі:
Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити.
І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту.
І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.
Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав. Євангеліє від Матвія, 2 розділ

Питання: чому Ірод наказав знищити у Віфлеємі немовлят від двох років? Відповідь тут же: за часом, що його в мудреців він був випитав. 
Отже, Ірод точно не знав, коли народився його конкурент, новий Цар Іудейський. Він лише знав, що народження мало статися у Віфлеємі та  час, коли зявилася на небі зірка, за якою йшли мудреці. Тож, допускав, що зірка звістила народження нового Царя, можливо, ще два роки тому. Що робили два роки мудреці - зрозуміло - вони були в дорозі, йшли за зіркою, здалеку, зі Сходу (як гадають дослідники - з Персії). Але вже зрозуміло, що Свята родина не могла залишатися стільки часу у печері з тваринами. Та й дитя у віці два роки не потребує лежання у яслах :)
Тут треба пригадати, чому і як опинилися Йосип та Марія у Віфлеємі? Вони прийшли з Назарета, на перепис, бо їхній рід походить з цього містечка. Звісно, після перепису та народження дитини вони мали повернутися в Назарет. Не одразу - адже за законом Мойсея на восьмий день новонародженого хлопчика слід обрізати, а після днів очищення прийти до храму:

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався. А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят у храмі. Євангеліє від Луки, розділ 2

Після Єрусалима у Йосипа та Марії більше не було потреби повертатися до Віфлеєма, тож вони повернулися туди, звідки прийшли:

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету. Євангеліє від Луки, розділ 2


Тож, Ірод помилявся, гадаючи, що новий Цар Іудейський ще досі знаходиться  у Віфлеємі, але мудреці й далі йшли за зіркою, яка точно вивела їх до дитини, тобто - до дому Йосипа та Марії в Назареті!

ІЗРАЇЛЬ

Паломництво до Святої Землі (відео, 19 частин)

Свята Земля... Ще її називають "Земля Обітована" - земля, яку Бог обіцяв Аврааму та його нащадкам. Це також і рідна земля нашого Спасителя - Ісуса Христа.

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: на святій горі Сіон

Гора Сіон



Церква "Сіон Марії", Горниця таємної вечері, Горниця зішестя Святого Духу.

Після Воскресіння Ісус з'являвся учням впродовж 40 днів та наостанок заповів їм не розходитися з Єрусалима, але чекати здійснення обітниці Отця. А тоді вознісся. Тож учні продовжували збиратися щодня у горниці.
А за десять днів іудеї мали відзначати свято Шавуот - Свято П'ятидесятниці та плодів. Це було  одне з трьох головних храмових свят в Ізраїлі. Шавуот означає „Сім тижнів”, бо через сім тижнів після виходу євреїв з Єгипту Господь явився Мойсею на горі Синай і дав йому заповіді, Тору.
Як і щороку, тими днями в Єрусалимі було повно паломників -  з усієї Іудеї та інших областей, де мешкали розсіяні ізраїльтяни:

Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби... Дії Апостолів,  2

Та цього разу сталося щось неймовірне.
У горниці разом з апостолами Христа та Його матір'ю Марією були зібрані разом і інші учні, всього приблизно 120 чоловік. Раптом здійнявся сильний шум та вітер:

...ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. Дії Апостолів,  2


Що ж то були за мови? Вище я перелічив, скільки різних пришельців було того дня в Єрусалимі. Так от, кожен з них почув знайому йому мову того краю, звідки він прибув!
Це було надзвичайно, адже усі зібрані в горниці учні Ісуса були родом з Галілеї і не могли знати стільки різних мов та говірок.
Так в день П'ятидесятниці Бог винокав обітницю, дану в Старому Заповіті:

І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння. І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого. І дам Я ознаки на небі й землі, кров та огонь, та стовпи диму. Заміниться сонце на темність, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного! І станеться, кожен, хто кликати буде Господнє Ім'я, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасіння, як Господь говорив, та для тих позосталих, що Господь їх покличе. Йоїл, 3

І Дух Святий зійшов на цілий натовп і наділив Небесними силами. Учні Христа почали творити багато чудес: зцілювати хворих, воскрешати мертвих, виганяти бісів та пророкувати. Церква народилася та стала стрімко зростати.

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Церква Всіх Націй

Церква всіх націй



Знаходиться поряд із Гефсиманським садом


Страсті Христові - ця тема хвилювала та змусила переживати усі покоління християн. Великі художники, такі як Ель Греко, Тіциан, Рубенс та Рембрант, намагалися відтворити Страсні події на своїх полотнах. Найвідомішими творами видатного композитора Йогана Себастьяна Баха  є "Страсті за Матвієм" та "Страсті за Іваном". 2004 року вийшов фільм американського режисера та актора Мела Гібсона "Страсті Христові", який глибоко вразив мільйони глядачів у всьому світі. Перші ж кадри стрічки переносять нас у Гефсиманський сад:

...Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його. Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте? Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його. І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали... І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина. Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти, щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені. Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх. Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені? Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його, і повели Його...
Євангеліє від Івана, 18

А на початку 20 століття, після закінчення Першої Світової війни 12 держав пожертували кошти на спорудження церкви Всіх Націй. Будівництво закінчилося 1924 року. Базиліка, що належить Ордену Францисканців, розташована поруч з Гефсиманським садом. Перед її вівтарем знаходиться камінь, що на ньому, за переказами, молився Ісус у ніч, коли його зрадив Юда. Тому у цьому храмі завжди напівтемно, адже ті давні події відбувалися вночі. На стелі можна розгледіти зображеня гербів Великобританії, Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, Бельгії, США, Канади, Мексики, Бразилії, Аргентини та Чилі.

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: перше знайомство.

Єрусалим


Золоте місто. 

Вперше я потрапив до Єрусалима ввечері. З арабського готелю на Оливній горі ми відправилися в сучасну частину міста. Це була субота, сонце вже сідало й день покою (шабат, що триває від заходу сонця до заходу) от-от мав закінчитися. Тож людей було не багато, а всі крамниці та кафе лише готувалися до відкриття. 

Пам'ятай день суботній, щоб святити його!

Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

Вихід, 20

Мене одразу здивувало те, що сучасні квартали Єрусалима мало відрізнялися від більшості великих міст світу. Затишні алейки, лавки в тіні невеликих охайних дерев, гостинні кав'ярні та ресторани, яскраві вітрини бутіків - все як і всюди в Європі, чи Азії, чи на будь-якому континенті. Але щойно ми попрямували вузькими вулицями ближче до Храму Гробу Господнього, як все навколо почало стрімко змінюватися, немов ми летіли у давнину на машині часу. Навіть люди навколо стали іншими, адже більшість із них була так само, як і ми - іноземцями, паломниками чи туристами, які здалеку прибули до Святої Землі. 

Єрусалиму понад 3500 років. У Біблії він вперше згадується під назвою Салим (Шалем):

І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану. І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаска. І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей. Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська. А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього. Буття, 14

За тисячу років до р.х. цар Давид заволодів цим ханаанським містом та зробив його столицею Ізраїлю. Його син Соломон збудував тут перший Храм. Та  в 5 ст. до н.є. його зруйнували вавілоняни. Повернувшись з вавілонського полону, іудеї відбудували Храм. Він простояв до 70 року н.є., коли римляни зруйнували не лише Храм, а й усе місто.

Пізніші споруди на місці стародавнього Єрусалима майже повністю поховали його під собою. Сучасні розкопки свідчать, що залишки стародавніх вулиць знаходяться на глибині 10-15 метрів.