Нове відкриття в землях Німрода

П’ять тисяч років мовчання. І ось — місто заговорило.
На півні́чному схо́ді Іра́ку, в Курдиста́ні, археологи знайшли́ зали́шки да́внього посе́лення. Му́ри, жи́тло, кладо́вище.
Ка́міння, що пам’ята́є бі́льше, ніж ми здатні уявиити.

Це — епо́ха ра́нньої бро́нзи. Час, коли́ Шу́мери вже писа́ли, будува́ли, ві́рили. Але ще не зна́ли, що їх пам’ята́тимуть.
Згі́дно з біблі́йною хроноло́гією, са́ме в цей пе́ріод почина́є дія́ти Ні́мрод — о́нук Ха́ма, засно́вник пе́рших ца́рств у Месопота́мії.
Вавило́н, Ере́х, А́ккад, — мі́ста, що лежа́ть у землі́ Ші́н’ар.
А згодом — Ніне́вія, що стала перли́ною Ассирійської імпе́рії.
Її хра́ми, пала́ци, рельє́фи — це вже інша епо́ха, але земля́ та сама.
Тут, у Месопота́мії, лю́ди вперше згуртува́лись навко́ло абсурдної, але спі́льної іде́ї — збудува́ти ве́жу, що ся́гне небе́с.
І саме тут, у землі́ Ші́н’ар, ця іде́я стала ка́менем, а поті́м — тривалим забуттям.
У біблі́йному о́писі Еде́мського са́ду — згаду́ються чоти́ри рі́чки: Фісо́н, Гі́хон, Ти́гр і Євфра́т. Дві з них — Ти́гр і Євфра́т — і сього́дні протіка́ють че́рез ці зе́млі.
Тут, у Ме́жиріччі, на місці первісного й досконалого саду і з’яви́лись перші мі́ста, одне з яких сьогодні заново відкрито археологами. Ми точно не зна́ємо на́зви цьо́го мі́ста. Не зна́ємо його́ царі́в, його́ бо́гів, його́ пісе́нь. Але зна́ємо — воно́ було́. І тепе́р — зно́ву є́. Ми чека́ємо. Ка́міння ма́є го́лос. І ми його́ почу́ємо.