Google+

Мандрівки святими місцями

Кожного, хто цікавиться історією та минувщиною, а також не байдужий до духовних пошуків, я запрошую до спілкування:
читайте, залишайте коментарі, діліться своїми думками, задавайте питання!

пʼятниця, 25 грудня 2009 р.

Різдвяна загадка: куди прийшли мудреці?



Усі ми пам'ятаємо євангельську історію про народження Ісуса Христа.
Ми знаємо, що це сталося у місті Віфлеємі, в печері, де тримали худобу.
Також читаємо в Євангеліях про трьох мудреців:
Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.
І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись? Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:
І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський. Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря. 
І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому. Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну. А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі. Євангеліє від Матвія, 2 розділ


Спираючись на цей текст, можна вважати, що мудреці прийшли до народженого Царя у Віфлеєм. Традиційно так і зображують цю подію:

Ми бачимо, що ті, хто малював такі картини, не сумнівалися: мудреці прийшли у Віфлеєм, та ще й у ту саму ніч, коли Христос народився. Зображено печеру, тварин, немовля в яслях... Хоча написано, що мудреці увійшли  в дім.
Але читаємо далі:
Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити.
І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту.
І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.
Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав. Євангеліє від Матвія, 2 розділ

Питання: чому Ірод наказав знищити у Віфлеємі немовлят від двох років? Відповідь тут же: за часом, що його в мудреців він був випитав. 
Отже, Ірод точно не знав, коли народився його конкурент, новий Цар Іудейський. Він лише знав, що народження мало статися у Віфлеємі та  час, коли зявилася на небі зірка, за якою йшли мудреці. Тож, допускав, що зірка звістила народження нового Царя, можливо, ще два роки тому. Що робили два роки мудреці - зрозуміло - вони були в дорозі, йшли за зіркою, здалеку, зі Сходу (як гадають дослідники - з Персії). Але вже зрозуміло, що Свята родина не могла залишатися стільки часу у печері з тваринами. Та й дитя у віці два роки не потребує лежання у яслах :)
Тут треба пригадати, чому і як опинилися Йосип та Марія у Віфлеємі? Вони прийшли з Назарета, на перепис, бо їхній рід походить з цього містечка. Звісно, після перепису та народження дитини вони мали повернутися в Назарет. Не одразу - адже за законом Мойсея на восьмий день новонародженого хлопчика слід обрізати, а після днів очищення прийти до храму:

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався. А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят у храмі. Євангеліє від Луки, розділ 2

Після Єрусалима у Йосипа та Марії більше не було потреби повертатися до Віфлеєма, тож вони повернулися туди, звідки прийшли:

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого НазаретуЄвангеліє від Луки, розділ 2


Тож, Ірод помилявся, гадаючи, що новий Цар Іудейський ще досі знаходиться  у Віфлеємі, але мудреці й далі йшли за зіркою, яка точно вивела їх до дитини, тобто - до дому Йосипа та Марії в Назареті!

четвер, 10 грудня 2009 р.

ЛІВАН. Тир: пророцтво здійснилося!


Настав час поговорити про біблійні пророцтва, що здійснилися в історії країн та народів, міст та цивілізацій.
Ось загадка: місто Тир. В давнину це було одне з найбільших торгових міст Середземномор'я. В Біблії воно згадується багато разів. І нині воно є, в Лівані, на березі моря. Багато руїн збереглося, є, на що подивитися, але... це руїни пізніших римських споруд.
Римські руїни в Тирі
А від біблійного Тиру не лишилося каменя на камені, буквально. На його місці тепер - гола скеля. Як таке могло статися?
А діло було так:

І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке:
Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений, тому так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі... І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю...
Він буде серед моря місцем розтягнення неводу, бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і стане він за здобич для народів, а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я Господь! Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спроваджу до Тиру Навуходоносора, вавилонського царя, з півночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівцями, і з ними натовп, і численний народ. Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, і зробить на тебе башту, і насипле на тебе вала, і поставить проти тебе щита... І дасть муролома на мури твої, і порозбиває мечами своїми він башти твої! Від надміру коней його закриє тебе їхня курява, від цокоту вершника, колеса та колесниці затремтять твої мури, як буде він входити в брами твої, як входять до міста з розламаним муром... Копитами коней своїх він потопче усі твої вулиці, позабиває мечем твій народ, і на землю попадають пам'ятники твоєї могутности...


І вони розграбують багатство твоє, і пограбують товари твої, і порозвалюють мури твої, і порозбивають доми твої пишні, а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду!... І Я припиню розлягання пісень твоїх, і бренькіт гусел твоїх більше чутий не буде... І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтягнення сітки, і більше не будеш збудований, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє! 

Книга пророка Єзекіїля, розділ 26

В першій частині Єзекіїль говорить конкретно про Вавілонського царя.
А здійснилося це 586 р. до н.е. (приблизно через рік). Але до того часу, коли війська Навуходоносора увірвалися в місто, мешканці Тиру втекли з усім добром на острів, що був неподалік від берега. Це їх врятувало, бо у Навуходоносора не було човнів для переправи - він же наступав суходолом.

Наступні 240 років місто Тир зоставалося руїною, а його мешканці продовжували життя на острові. А 333 року до н.э. до них завітав... Олександр Македонський! Та, прибувши на місце славетного Тиру, він знайшов там лише руїни. На острів він також не міг напасти -
мешканців було попереджено про його наступ, тож вони спорудили потужну підводну загорожу (штучні рифи), причому ці загорожі були споруджені таким чином, щоб їх не заносило піском від приливів-відливів. Олександр усе зрозумів - при спробі напасти з моря, човнами, він втратить флот. Тут мешканці розслабилися, мовляв, спрацювало! Пронесло! Але вони недооцінили винахідливість Олександра:
вперше в історії воєн та облог він винайшов оригінальний спосіб дістати їх: побудувати дорогу між материком та островом і по ній завести армію на острів, щоб дістатися до скарбів.
Але, уявіть лише, у ті часи, коли не було кар'єрних самоскидів та гірських комбайнів, де взяти стільки матеріалу? Дуже просто: матеріал вони взяли... з міста Тиру, що лежало в руїнах.
Олександр спрямував на цю справу усю свою величезну армію, і вони, камінь за каменем,  цеглина за цеглиною, колода за колодою, все винесли й вкинули в море. Але цього ще було недостатньо! Тоді вони зішкребли всю землю, до твердої породи, і теж вкинули в море.
Так точно, до дрібниць, здійснилося пророцтво Єзекіїля! На місці Тиру залишилася гола скеля.
Задумайтеся: пророк, що жив задовго до цих подій, не зміг сам від себе вигадати таку історію. Це Бог наперед визначив та оголосив, провчивши тих, хто зловтішається з чужої біди та ще намагається скористатися з неї:
за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений...
За те його мешканці, спадкоємці слави Тиру, загинули від меча Олександра та його війська, а усі їхні скарби, накопичені за багато століть торгівлі та процвітання, перейшли до завойовників.

Так Олександр назавжди змінив географію середземноморського узбережжя Лівану: острів перетворено на півострів :)
І на кінці цього півострова, розташовано сучасне невелике ліванське місто Тир. Але це місце раніше було просто островом і не є місцем стародавнього Тиру. Отже, й пророцтво про те, що Тир не буде відбудовано, також здійснилося. На місці розташування стародавнього Тиру немає нічого, лише скеля, на якій і донині, як було записано в пророцтві, рибалки розтягують неводи.

вівторок, 24 листопада 2009 р.

Апостол Андрій - засновник Києва?


Є відома легенда про засновників Києва: згідно з нею ними були брати Кий, Щек і Хорив. А також згадується їхня сестра Либідь. Але якщо розглянути неупереджено факти, то виявиться, що ніяких підтверджень реального існування цих братів немає. А Либідь - і зовсім назва річки, що протікає через Київ ...

Отже, якщо Кий, Щек і Хорив - лише легенда, то що за нею криється і як було насправді? Чи є відомості?

Але є історія, пов'язана з апостолом Андрієм (Первозванним) - от він і є засновником, на мою думку, хоча в його час міста ще не було - він говорить лише про гори і про місто у майбутньому. А це 1-е століття н.е. На відміну від казки про трьох братів і сестру, Андрій - реальна історична особа. І його подорож залишила помітні сліди по всьому його шляху - і в Криму, і вверх по Дніпру, на місці, де тепер Київ, а також на північ - де Новгород і ...відомий стародавній монастир.
Звичайно, є різні історичні дані про подорожі апостола Андрія, але абсолютно виключати його перебування в Криму, Україні та півночі Росії ніяк не можна. Він посіяв в цих землях Слово і воно проросло! Звичайно, якщо Ви вірите в самозародження життя на землі, то для Вас це не аргумент, але для всіх інших зрозуміло, що якщо десь щось виросло, то хтось це посіяв Якщо виникали церкви - а це не архітектура, а люди, які повірили в Ісуса Христа і лише потім побудували храми - то хтось їх навернув. Літописи кажуть, що цей "хтось" - апостол Андрій, брат Симона (Петра).
Існує версія, що розповідь про трьох братів - це продукт трансформації символічного послання апостола Андрія, проголошеного біля пагорбів, на яких пізніше і виникло моє місто.
У Андрія був свій стиль, почерк. До того, як Ісус покликав його, Андрій був учнем Івана Хрестителя.
А Іван Хреститель, як відомо, прийшов в Дусі та силі Іллі. Що було характерно для Іллі? Він був старозаповітним пророком, у нього був посох і плащ, який він потім залишив своєму учню Єлисею.Частина його служіння була пов'язана з горою Сінай, де Мойсей розмовляв з Богом і отримав заповіді закону. Це та гора, де була присутність Бога, де був палаючий кущ. Ця гора диміла і тремтіла, від неї також виходив грім.
Тепер розберемо кілька елементів детально.
1. ПосохТвоє жезло і твій посох, вони мене втішать Пс. 22:4.
Посох був у Іллі та у Івана Хрестителя. Посох також був у Андрія Первозванного.
(нижче я наведу згадки з літописів та переказів про палиці Андрія)

Про жезл та посох апостола Андрія.

В оповіданні ченця Epiphany (кінець 8 - початок 9 століття)"... не раз згадується про" залізний жезл із зображенням животворного хреста, на який апостол завжди спирався. "Неподалік від Нікеї у Віфінії" блаженний ап. Андрій, скинув мерзенну статую Артеміди, поставив там життєдайне зображення рятівного Хреста. "Далі на схід, в Пафлагонії" він обрав місце молитви, зручне для спорудження жертовника, і освятив його, встановивши знамення життєдайного хреста. "

Слід розуміти, що Єпіфаній намагався обгрунтувати ікони та хрести як предмети поклоніння, оскільки в його час суперечки про допустимість цього були в розпалі.
Я думаю, що апостол Андрій не міг ходити з хрестом і ставити хрести - в 1-му столітті на хрестах розпинали, на хресті був розп'ятий сам Господь Ісус Христос, а також багато хто з перших його учнів. Та й чужа була для віри іудеїв сама ідея обожнювання предметів. Інша справа - жезл і посох. Пастирі овець ходили з посохами, Мойсей мав посох, через який Бог проявляв свою силу. Пророки також мали посохи, оскільки багато ходили. Царі ж мали жезл, що означав їх владу.
І якщо ще в 9-му столітті тривали суперечки про хрести та ікони, то в 1-му про них і згадки не було:)
По суті жезл чи посох - це одне й те ж саме. Але є у російській мові (причому навіть у старослов'янської версії) ще одне слово, що означає те ж саме, що й жезл або посох. Це слово:

К И Й ! ! !

звісно, сьогодні воно асоціюється швидше з грою в більярд, ніж з пастухом або царем:)
Але раніше, задовго до появи більярду:

КИЙ м. стар. южн. зап. палка, ТРОСТЬ, ПОСОХ, ЖЕЗЛ; костыль, комлястая палка, дубина, палица; сев. сиб. долбня, толкач... Биллиардный кий, толкач,… (Толковый словарь Даля)

українською:

1) палиця, палиця; (посох) устар. кий
2) (для гри на більярді) кий

Тепер ще раз прочитаємо літопис:

"Зранку встав," він вказав учням своїм на гори, що поблизу лежать, пророкує, що має бути тут град великй і церков багато, піднімається на гори, благословляє їх та ставить хрест, а потім продовжує свій шлях до Новгорода .... 

Про хрести я писав вище, це неможливо. Що ж насправді міг поставити (встановити) апостол Андрій?
Він поставив свій посох, свою палицю, свій КИЙ. І на горі, де це сталося, пізніше побудували укріплення, а згодом - місто КИЇВ!

Отже, Кий - це не старший брат з трьох, а кий (посох, жезл) Андрія, з яким він ходив як пророк Ілля. І який він ставив символічно там, де засновував і проголошував щось значуще. У даному випадку - духовно заснував місто Київ, як місто християн, місто, де засяяла Божа благодать і місто, де виникло безліч церков.

Що ж означають Щек і Хорив?
З Хоривом простіше. Хорив - вона ж Синай - гора Божа, на якій Бог з палаючого куща, розмовляв з Мойсеєм, на якій Він дав десять заповідей, тому ця гора також символізує Божий Закон. Апостол Андрій, брат Петра, перед тим, як його покликав Ісус, був учнем Івана Хрестителя, а той прийшов в духу й силі Іллі. Ілля ж пізнавав Господа також на Хориві, де Він відкрився йому в тихому віянні:

А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі трус землі, та не в трусі Господь. А по трусі огонь, і не в огні Господь. А по огні тихий лагідний голос. 1 Царів, 19

На Близькому Сході, звідки й прийшов Андрій, пастирі з самого дитинства ходять з посохами. Також -  пророки й взагалі всі мандрівники. Посох був ще й символом влади (і скіпетр має свій початок від посоха).

Нещодавно перечитував відому книгу про Стародавній Київ, видану в 1983 році. Автор - професор П.П. Толочко (нині академік), за радянських часів вважався фахівцем з історії Києва. Головна її цінність - багато картинок Також наведені дослідження попередників.Скільки їх було? Та сотня набереться. Кожен, кому не лінь, починаючи з Нестора, і на заході, і на сході, висунув свою, оригінальну гіпотезу про заснування Києва. Але суто історії у них дуже мало. Половина намагалася мусолити імена трьох братів, вгадуючи, з якої вони мови-народу, інша половина тупо виводила засновників зі свого етносу (гуни, готи, вікінги, сармати і т.д.) Загадка залишається. Більш-менш встановлений факт полягає в тому, що Київ засновано не раніше 1-го століття н.е. і не пізніше 5-го. У 80-х роках відзначали 1500-річчя, книга до тієї дати і була приурочена.

Але ще Нестор спирався лише на дві історії: про апостола Андрія та про трьох братів.

Отже, Хорив - не брат Кия і взагалі не людина, а назва гори (вона ж Синай або Мойсеєва гора).
Ця гора Хорив знаходиться, як вважають з 4-го століття, на Синайському півострові, у Єгипті. Недалеко від її підніжжя розташований можливо найдавніший християнський монастир - Св.Катерини. У ньому, між іншим, зберігаються унікальні манускрипти з біблійними текстами. Прочани вночі сходять на цю гору, щоб зустріти світанок на вершині. Якщо небо на світанку ясне, що буває не часто, то паломники очікують побачити приблизно те ж, що бачив Мойсей, коли Бог пообіцяв йому показати здалеку Обітовану Землю (Ізраїль), у яку той не увійде.
Щоправда, побачити це не просто ще з однієї причини - це можливо не та гора. Наприклад, Павло пише, що гора Синай знаходиться в Аравії. А деякі дослідники вважають, що вона в Йорданії.

Та головне в історії з горою - Божа присутність або Шехіна (євр. "перебування").
Присутність у вигляді палаючого куща, у вигляді стовпа вогняного та хмарного, у вигляді ангела, якого Мойсей навіть бачив одного разу зі спини! Шехіна на Хориві знайома і Іллі ...

Ще, виявляється, є версія, схожа на ту, до якої схиляюся я, але Щека в ній інтерпретовано як змія:

І сьогодні більшість істориків відмовляються визнавати Кия, Щека та Хорива засновниками Києва.
Пам'ятаючи про те, що Київ творився за образом та подобою Єрусалима, вчені вказують на біблійне походження низки київських назв, зокрема, гори Хоривиця.
Згадайте: «Мойсей пас отару у Йофора, тестя свого, священика Мадіамського.
Одного разу повів він цю отару за пустелю, і прийшов до Божої гори, Хориву » (книга "Вихід")
Господь явив себе Мойсею та й промовив:
«Я буду з тобою, це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ (Мій) з Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі».
Мойсей, бажаючи упевнитися, що перед ним дійсно Бог, попросив показати диво.
І сказав йому Господь: «Що то в руці у тебе?»
Він відповідав: Жезл.
Господь сказав: Кинь його на землю - і він перетворився на змія.

Одне зі значень імені Кий - жезл, посох.
Щек - старослов'янською - змій, дракон.
Іншими словами і Хорив (г.Хорив), і Щек (змій), і Кий (жезл), говорять на користь такого тлумачення легенди про трьох братів.

Творіння Києва, як другого Єрусалима, точніше за його біблійним образом, можливо й стало приводом до називання однієї з київських гір Хоривом, а іншої Щеком (на згадку про перетворення жезла у змія).
Сама назва Київ, могла сприйматися як знак, підказка, вказівка згори.
Жезл, посох - символ, знак.
З часом, гора Хорив перетворилася на Хоривиця, Щек на Щекавицю, а річка Либідь дала ім'я сестри трьох засновників міста.

Загалом, ідея та ж сама, різниця лише в інтерпретації Щека.

Шехіна - Божа присутність (на Хориві) - ось, на мою думку, можливе значення імені Щек.
Якщо Щек - ім'я князя, то на питання про приналежність його гори відповідали б: Щекіна гора.
А Щекіна дуже співзвучне зі словом Шехіна.

Жезл (кий), гора (Хорив) і Бог (присутність).

А Либідь не викликає багато питань - це назва річки, вона і нині є, але стала такою малою, що частково схована в тунелі, а частково проходить по поверхні (в районі залізничного вокзалу) у вигляді невеликого струмка.
Річка відповідно жіночого роду, тому й увійшла в легенду як ім'я сестри.

Таким чином пророцтво апостола Андрія про майбутнє велике місто трансформувалося в легенду про Кия, Щека і Хорива, яка зберегла саму суть його послання.
Що ж це за послання? Про нього говориться в літописі:

Дніпро ж в Понтійське море тече трьома гирлами, а море це звуть Руське, по ньому ж учив святий апостол Андрій, брат Петра, як то кажуть. Андрій, навчаючи в Синопі, прийшов у Корсунь [кримський Херсонес] і, побачивши, що поблизу оного гирло Дніпра, захотів йти в Рим, і прийшовши в гирло Дніпровське, звідти пішов по Дніпру вгору та з нагоди став під горами на березі. Вранці вставши, мовив учням своїм:
"Чи бачите ці гори, тож знайте, що на горах цих засяє благодать Божа, тут місто велике буде і багато церков постане."
Зійшовши на гори ці, блігословив їх, помолився Богу зі сльозами. Ці гори суть де потім збудовано Київ. Звідти Андрій йшов до самого Рима. 

Пророцтво апостола здійснилося точно: вже 1500 років стоїть місто Київ, у ньому явлено Божу благодать та постало багато церков!

середа, 5 серпня 2009 р.

Болгарія: Несебр

 
Несебр


Месемврія - місто на острові.
Стародавнє місто Месемврія заснували ще фракійці, за тисячу років до н.е.  Воно розташоване на півострові завдовжки менше кілометра, що поєднується з материком вузеньким перешийком. Здавна це портове місто було значним торговим центром на Чорному морі. Через 500 років півострів колонізували греки, а 72-го року до н.е. - римляни, після чого місто занепало.

За нашої ери місто згадується у оповіді про Пенелопу, доньку македонського (фракійського) царя Лікінія. Ще у дитинстві вона дізналася про вчення Христа від свого вчителя Апеліана, а коли виросла, то прийняла хрещення від Тимофія - учня апостола Павла. Відтоді її стали називати  Іриною. Мати Ірини з радістю прийняла Благу Звістку від своєї доньки, але батько почав вимагати поклоніння язичницьким богам. Ірина відмовилася, чим дуже розлютила Лікінія, та  зрештою навернувся й він, і ще три тисячі його підлеглих. Ірина ж почала проповідувати Євангеліє й іншими містами Фракії, побувала вона й у Месемврії. Від її проповіді навернулося приблизно десять тисяч людей, Господь через Ірину уздоровлював  недужих та творив чудеса, а її не раз визволяв від переслідувань.

понеділок, 3 серпня 2009 р.

Болгарія: Рильський монастир


Рильський монастир

Цей відомий чоловічий монастир спорудили учні болгарського святого Івана Рильського (876-946).
Назва походить від гірського масиву Рила.

Символічне зображення Івана Рильського можна побачити на сучасній болгарській монеті номіналом 1 лев.
(липень-серпень 2009)

неділя, 2 серпня 2009 р.

Болгарія: Заповіт ченця

 
Заповіт ченця

Рильський монастир.

Іван Рильський (876-946) був ченцем та відлюдником, який дванадцять років прожив на самоті, серед диких звірів, у печерах та в дуплі дерева. Пізніше він оселився в глибині Рильських гір. Але згодом люди все ж знайшли його. Вони приходили до Івана зі своїми турботами, і він молився за них, сцілюючи хворих, виганяючи злих духів та даючи духовні настанови для праведного життя. Так у ченця з'явилися послідовники - учні, які й заснували Рильський монастир (див. також фото )
Св. Йоан Рилски. Стенопис от XIV в. в църквата на Земенския манастир.
Незадовго до смерті Іван Рильський написав для учнів свій "Заповіт", у якому він закликав берегти святу віру та ухилятися від хибних та лукавих вчень.


Утримуйтеся старанно від мирських захоплень і завжди пам'ятайте, навіщо ви прийшли зі світу, і чому ви зневажили все мирське.

Іван нагадав, що любов до грошей є корінь всього зла та  ідолопоклонство.


Тому що для відлюдника багатство полягає не в золоті й сріблі, але в повних злиднях, у відмови від свавілля, і у глибокому смиренні.

Іван підкреслює, що це запоівді не його, а  Христа, який казав своїм учням, а через них усім, хто відрікся від світу:

Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів, ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.

Іван запевнив, що Бог ніколи не полишить нас у скруті й на самоті, але дасть усе необхідне для життя. Але диявол, прагнучи погубити нашу душу, буде всіляко спокушати нас.

 Бо на самому початку, коли я прибув у цю пустелю, хитрий супротивник намагався спокусити мене, благочестивий цар послав мені багато золота. Заради Бога я відмовився його бачити, тому що я зрозумів, що це підступність сатани. Я не брав, але повернув його для тих, хто послав його, тому що я подумав: "Якби я хотів мати золото і срібло, речі, тощо, то чому я прийшов у цю страшну й непролазну пустелю, де я не знайшов людей, але лише диких тварин? Так я врятував себе від підступів хитрого спокусника...

Іван закликає учнів до єдності, до любові між ними та застерігає від спроби підвищится над іншими.


Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім! Євангеліє від Марка, 9

Іван, що в монашому житті здобув освіту та читав грецькою твори святих отців, переповідає вчителя Єфрема Сирійського (IVст):


якщо всі ви починаєте  бажати влади та головувати, і всі хочете бути головними, і всі  - наставниками, а також законодавцями та вчителями, і між вами зростає суперництво, сварки, суперечки, ревнощі, наклепи, зверхність, заздрість та інші пристрасті, то знайте, що Христос не є серед вас, бо Христос не вчитель розбрату і розбіжності, але миру і єдності. 

Таких, хто сіє розбрат, чвари та спокуси, подвижник наказує виганяти зі своєї спільноти, щоб вони не завдали ще більшої шкоди усім.

Наостанок Іван радить ченцям більше вивчати твори святих отців та дотримуватися встановлених у Церкві правил, а також сприяти новонаверненим у зростанні віри та допомогти їм звільнитися від язичницьких обрядів, непристойних та лихих звичаїв, яки вони тримаються навіть після прийняття святої віри. Бо вони роблять це через незнання, тож треба до них це донести.

Повністю прочитати "Заповіт Івана Рильського" можна тут (болгарською мовою)

середа, 29 квітня 2009 р.