Google+

Мандрівки святими місцями

Кожного, хто цікавиться історією та минувщиною, а також не байдужий до духовних пошуків, я запрошую до спілкування:
читайте, залишайте коментарі, діліться своїми думками, задавайте питання!

четвер, 28 серпня 2008 р.

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: перше знайомство.


Єрусалим


Золоте місто. 

Вперше я потрапив до Єрусалима ввечері. З арабського готелю на Оливній горі ми відправилися в сучасну частину міста. Це була субота, сонце вже сідало й день покою (шабат, що триває від заходу сонця до заходу) от-от мав закінчитися. Тож людей було не багато, а всі крамниці та кафе лише готувалися до відкриття. 

Пам'ятай день суботній, щоб святити його!
Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

Мене одразу здивувало те, що сучасні квартали Єрусалима мало відрізнялися від більшості великих міст світу. Затишні алейки, лавки в тіні невеликих охайних дерев, гостинні кав'ярні та ресторани, яскраві вітрини бутіків - все як і всюди в Європі, чи Азії, чи на будь-якому континенті. Але щойно ми попрямували вузькими вулицями ближче до Храму Гробу Господнього, як все навколо почало стрімко змінюватися, немов ми летіли у давнину на машині часу. Навіть люди навколо стали іншими, адже більшість із них була так само, як і ми - іноземцями, паломниками чи туристами, які здалеку прибули до Святої Землі. 

Єрусалиму понад 3500 років. У Біблії він вперше згадується під назвою Салим (Шалем):

І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану. І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаска. І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей. Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська. А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього. Буття, 14

За тисячу років до р.х. цар Давид заволодів цим ханаанським містом та зробив його столицею Ізраїлю. Його син Соломон збудував тут перший Храм. Та  в 5 ст. до н.є. його зруйнували вавілоняни. Повернувшись з вавілонського полону, іудеї відбудували Храм. Він простояв до 70 року н.є., коли римляни зруйнували не лише Храм, а й усе місто.

Пізніші споруди на місці стародавнього Єрусалима майже повністю поховали його під собою. Сучасні розкопки свідчать, що залишки стародавніх вулиць знаходяться на глибині 10-15 метрів.

середа, 27 серпня 2008 р.

ІЗРАЇЛЬ. Віфанія: воскресіння Лазаря.


Віфанія



У цьому місті Ісус воскресив Лазаря.

Історія, що тут сталася два тисячоліття тому, була унікальною навіть для сучасників Ісуса, які вже бачили немало чудес, вчинених Богом через Нього. Адже Ісус воскресив не просто щойно померлу людину, а Лазаря, тіло якого вже чотири дні пролежало у гробі, тож ні в кого не було сумнівів у смерті покійного. Пригадаємо, як це було:

Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти. А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла. Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!... 
Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею. А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря. А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був. Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.
Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш? Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить. А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла. Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його. А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає. Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже. Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.  І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього. Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати. Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі. А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять. І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх. Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа. І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат... Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог! Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат! Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне. Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це? Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ. І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе! А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.
А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його. Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там. Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат! А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам, і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися! І закапали сльози Ісусові... А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його! А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер? Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав. Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі... Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш? І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув. Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене. І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди! І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив... І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували. Євангеліє від Івана, 11

Згідно з пізнішими переказами, після воскресіння Лазар прожив ще тридцять років. Він став учнем Христа та служив єпископом на Кіпрі.

вівторок, 26 серпня 2008 р.

ІЗРАЇЛЬ. Галілея: край рибалок


Галілея



Галилейське море, Капернаум, гора Блаженств, Табха
Продовжуємо подорож по Галілеї, північній області Ізраїлю.
Повернувшись з сорокаденного посту, Ісус оселився в Капернаумі та почав проповідувати по всій країні Галилейській:

І, покинувши Він Назарета, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонової й Нефталимової, щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська!
Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло. Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне! Євангеліє від Матвія, 4

Господь набрав собі перших учнів з рибалок, що ловили на Галилейському морі. Це прісне озеро, що постачає воду для всього Ізраїлю, має також назву "Тіверіадське" або Кінерет.

Саме в Галилеї знаходиться Гора Блаженств, на якій Ісус промовив знамениту Нагірну проповідь, що починається із заповідей блаженства:

Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами. 

Проповідуючи містами Галілеї, Ісус уздоровлював хворих, виганяв бісів, воскрешав мертвих та  творив багато інших чудес. Одне з них сталося в місцевості Табха на північно-західному узбережжі Галилейскього моря:

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив. А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.
А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви! Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі. А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди. І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові. І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...  Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей. Євангеліє від Матвія, 14



Про ту славну подію нагадує мозаїка 4 століття у Церкві Примноження Хлібів. А у внутрішньому дворі церкви є невеличкий басейн з яскравими живими рибками. Все це ніби промовляє до нас: не важливо, скільки у вас є їжі, сили чи здоров'я: Ісус здатен примножити все це, так, що ви матимете його з надлишком. Це є  образ вічного життя.

ІЗРАЇЛЬ. Кесарія: царі та пророки


Кесарія...



Місто Хайфа, гора Карміл, гора Фавор
Кесарія - місто, назване так царем Іродом на честь римського імператора Октавіана Августа. Перше поселення тут засноване ще фінікійцями, в 3 ст. до н.є.. Заволодівши містом, Ірод перетворив його на потужний торговий центр та порт. Тут жив один із семи перших дияконів - Пилип. Звідси відправляли Апостола Павла, закутого в кайдани, на суд до Риму. Цар Агрипа бажав особисто вислухати Павла, щоб вирішити, що з ним робити. Та апостол і на суді не намагався захистити себе, але звертався з Божим словом до царя іудейського:

Чи віруєш, царю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш.
Агріппа ж Павлові: Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християнином...
А Павло: Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів... Дії Апостолів, 26

Нині  Кесарія лежить в руїнах, частково затоплених морем. Північніше знаходиться Хайфа - третє за величиною місто в  Ізраїлі, з великим портом та зосередженням промисловості. Воно розташоване на схилах гори Карміл (Виноградник Божий). Назва відповідає історичній правді: на схилах гори здавна вирощували виноград, з якого виходило чудове вино. Але нині виноградників тут значно менше - їх вирубали турки в часи Османського правління.
Гора Карміл відома також історією "геноциду" ваалових пророків, що іх винищив Божий пророк Ілля за 850 років до н.є.:

І сказав Ілля до народу: Я сам позостався Господній пророк, а пророків Ваалових чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.
І нехай дадуть нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дрова, а огню не покладуть. І я приготую одного бичка, і дам на дрова, а огню не покладу.
І ви покличете ім'я бога вашого, а я покличу Ім'я Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, Він Бог! І відповів той народ та й сказав: Це добре слово!
І сказав Ілля до Ваалових пророків: Виберіть собі одного бичка, і приготуйте перші, бо ви численніші, і покличте ім'я свого бога, і огню не покладете.
І взяли вони того бичка, що він дав їм, і вони приготували й кликали Ваалове ім'я від ранку й аж до полудня, говорячи: Ваале, почуй нас! Та не було ані голосу, ані відповіді. І скакали вони біля жертівника, що зробили.
І сталося опівдні, і сміявся з них Ілля й говорив: Кличте голосом сильнішим, бо він бог! Може він роздумує, або відлучився, або в дорозі! Може він спить, то прокинеться!
І стали вони кликати голосом сильнішим, і кололися, за своїм звичаєм, мечами та ратищами, аж лилася з них кров.
І сталося, як минувся південь, то вони пророкували аж до часу принесення хлібної жертви, та не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху...
І сказав Ілля до всього народу: Підійдіть до мене! І підійшов увесь народ до нього, а він поправив розбитого Господнього жертівника.
І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племен синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: Ізраїль буде ім'я твоє!
і збудував із того каміння жертівника в Ім'я Господнє, і зробив рова, площею на дві саті насіння, навколо жертівника.
І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дровах.
І він сказав: Наповніть чотири відрі води, і нехай виллють на цілопалення та на дрова. І сказав: Повторіть! І повторили. І сказав: Зробіть утретє! І зробили втретє.
І потекла вода навколо жертівника, а також рів наповнився водою.
І сталося в час принесення хлібної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізнають, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.
Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізнає цей народ, що Ти Господь, Бог, і Ти обернеш їхнє серце назад!
І спав Господній огонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові...
І побачили це всі люди, та й попадали на обличчя свої й говорили: Господь, Він Бог, Господь, Він Бог!
І сказав до них Ілля: Схопіть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече з них! І похапали їх, а Ілля звів їх до потоку Кішон, та й порізав їх... 1 Царів, 18

Так 450 ваалових пророків було страчено на цій горі, а ізраїльтяни зреклися поклоніння язичницьким богам. Нині тут розташовані монастир  та церква "Стелла Марії" ордену  кармелітів, а також усипальниця засновника новітньої універсалістської релігії Бахаї - Баба, навколо якої споруджено розкішний сад.

Чи прийде знову Ілля, щоб повторити суд над невірними?

На схід від гори Карміл знаходиться Галілея - історична область на півночі Ізраїлю. Це батьківщина усіх апостолів Христових та земля, де Ісус проповідував та явив найбільше чудес. Одне з них сталося на горі Фавор:

А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу. І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло. І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.
І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі. Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся! Євангеліє від Матвія, 17

Ця подія показала найближчим учням Христа, що Син Божий є незрівнянно вищим за тих, кого шанували іудеї досі.

понеділок, 25 серпня 2008 р.

ІЗРАЇЛЬ. Кана: перше чудо


Кана Галилейська

Тут Ісус зробив своє перше чудо: перетворив воду на вино.
Кана (Галилейська) видалася мені дуже веселим, дійсно весільним містом, ніби там щодня тільки те й роблять, що святкують чиєсь весілля. На кожному кроці вам пропонують купити солодке весільне вино та різні супутні сувеніри на згадку про перше чудо.  
За часів Спасителя це місто було більшим за Назарет, звідки й прийшли на весілля Ісус та його матір Марія.  Нагадаю, що після хрещення в Йордані та 40-денного посту, перемігши диявольські спокуси,  Ісус повернувся додому, в Назарет, в силі Духу. Але вперше це проявилося саме на весіллі в Кані:
А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати. На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його. Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина! Ісус же відказує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя! А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже! Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали. Ісус каже до слуг: Наповніть водою посудини. І їх поналивали вщерть. І Він каже до них: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І занесли. Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого та й каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг... Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його. Євангеліє від Івана, розділ 2
Цікаво, що то було за вино і яке воно мало смак? Певно, небесного гатунку!
Місцеві підприємці пропонують гостям Кани придбати церковне червноне вино 12-річної витримки або вишукане десертне гранатове вино.

Але концентруючи увагу на цьому, безперечно, благородному напої, вони відволікають від головного сенсу чуда: Ісус є Життя. Він є джерелом вічного життя. Так само, як Він перетворив воду на вино, Спаситель здатен змінити й наше життя, вдихнути в нього вічний, небесний зміст!

ІЗРАЇЛЬ. Мертве море: на місці Содома й Гомори


Мертве море



Солоне озеро на місці Содома й Гомори
Для багатьох поколінь Содом і Гомора стали символами крайньої розпусти та розбещеності, сексуальних збочень та невгамовної хіті. 4000 років тому ці два міста були могутніми та процвітаючими.
А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом. Буття, розділ 13
Та ніщо не змогло їх вберегти від Божого покарання. Вогонь та сірка з неба спалили їх вщент, не залишивши  й слідів від колишньої величі:
І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба. І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі. Буття, розділ 19
Особливості горіння сірки - надвисока температура, при якій згорає практично все, навіть каміння та метали. Тож, не дивно, що на місці Содома й Гомори не залишилося нічого, окрім попелу. Згодом рівнина, розташована значно нижче рівня Світового Океану, заповнилася водами Йордану і на місці великих міст утворилося Мертве море. Через надзвичайну солоність у ньому  ніщо не може жити. Втім, сучасники виявили лікувальні властивості мінералів з Мертвого моря, на базі яких нині виготовляють популярну оздоровчу косметику. Та турбуючись за тілесне здоров'я, не слід забувати драматичного Божого уроку, що засвідчив невідворотність та суворість покарання за гріхи:
Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться! Євангеліє від Луки, розділ 17
Ісус Христос, який сказав ці слова, саме Він подає нам і надію на порятунок від загибелі:
Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Євангеліє від Івана, розділ 3

неділя, 24 серпня 2008 р.

ІЗРАЇЛЬ. Єрихон: найдавніше місто світу?


Єрихон



Найдавніше місто світу. Гора Спокус.
Після смерті Мойсея похід ізраїльського народу до Обіцяної Землі очолив Ісус Навін. Вони перейшли Йордан і перше місто, що стало на шляху до мети, був стародавній Єрихон. Його стіни вважалися непоборними, та Бог звелів ізраїльтянам обходити маршем навколо мурів сім днів. А на сьомий день - ще й сім разів. Тоді сталося диво:
І закричав народ, і засурмили в сурми. І сталося, як народ почув голос сурми, і закричав народ гучним криком, то впав мур на своєму місці, а народ увійшов до міста, кожен перед себе. І здобули вони те місто. Книга Ісуса Навина, розділ 6 
Це сталося 3500 років тому. А на початку ХХ століття археологи розкопали руїни стародавнього міста, знайшли навіть залишки зруйнованого муру, а також з'ясували, що місто це - найдавніше з усіх, відомих науці. Воно існувало ще у 3-4 тисячоліттях до Р.Х.

Тепер перенесемося в євангельські часи.
Коли ж Ісус хрестився в Йордані, то повів його Дух у пустелю, для спокуси від диявола:
І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів. І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!
А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих.
Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму,
та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги.
Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!
Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу,
та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!
Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому! Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому. Євангеліє від Матвія, розділ 4

За переказами, гора, що згадується в Євангеліях - Гора Спокус - це гора Каранталь неподалік Єрихона. На горі споруджено православний монастир. З неї дійсно відкривається чудовий краєвид.

Піднімаючись на цю гору під палючим солнцем, я втратив стільки вологи, що потім довго не міг вгамувати спрагу. На горі, на допомогу паломинкам, грецькі монахи завбачливо охолоджують воду та надають її усім, хто прагне. Але як тяжко було Ісусу, коли він ходив по пустелі та постився 40 днів?