ІЗРАЇЛЬ. Мертве море: на місці Содома й Гомори

Мертве море



Солоне озеро на місці Содома й Гомори
Для багатьох поколінь Содом і Гомора стали символами крайньої розпусти та розбещеності, сексуальних збочень та невгамовної хіті. 4000 років тому ці два міста були могутніми та процвітаючими.
А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом. Буття, розділ 13
Та ніщо не змогло їх вберегти від Божого покарання. Вогонь та сірка з неба спалили їх вщент, не залишивши  й слідів від колишньої величі:
І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба. І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі. Буття, розділ 19
Особливості горіння сірки - надвисока температура, при якій згорає практично все, навіть каміння та метали. Тож, не дивно, що на місці Содома й Гомори не залишилося нічого, окрім попелу. Згодом рівнина, розташована значно нижче рівня Світового Океану, заповнилася водами Йордану і на місці великих міст утворилося Мертве море. Через надзвичайну солоність у ньому  ніщо не може жити. Втім, сучасники виявили лікувальні властивості мінералів з Мертвого моря, на базі яких нині виготовляють популярну оздоровчу косметику. Та турбуючись за тілесне здоров'я, не слід забувати драматичного Божого уроку, що засвідчив невідворотність та суворість покарання за гріхи:
Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться! Євангеліє від Луки, розділ 17
Ісус Христос, який сказав ці слова, саме Він подає нам і надію на порятунок від загибелі:
Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Євангеліє від Івана, розділ 3

ІЗРАЇЛЬ. Єрихон: найдавніше місто світу?

Єрихон



Найдавніше місто світу. Гора Спокус.
Після смерті Мойсея похід ізраїльського народу до Обіцяної Землі очолив Ісус Навін. Вони перейшли Йордан і перше місто, що стало на шляху до мети, був стародавній Єрихон. Його стіни вважалися непоборними, та Бог звелів ізраїльтянам обходити маршем навколо мурів сім днів. А на сьомий день - ще й сім разів. Тоді сталося диво:
І закричав народ, і засурмили в сурми. І сталося, як народ почув голос сурми, і закричав народ гучним криком, то впав мур на своєму місці, а народ увійшов до міста, кожен перед себе. І здобули вони те місто. Книга Ісуса Навина, розділ 6 
Це сталося 3500 років тому. А на початку ХХ століття археологи розкопали руїни стародавнього міста, знайшли навіть залишки зруйнованого муру, а також з'ясували, що місто це - найдавніше з усіх, відомих науці. Воно існувало ще у 3-4 тисячоліттях до Р.Х.

Тепер перенесемося в євангельські часи.

Коли ж Ісус хрестився в Йордані, то повів його Дух у пустелю, для спокуси від диявола:

І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів. І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!
А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих.
Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму,
та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги.
Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!
Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу,
та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!
Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому! Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому. Євангеліє від Матвія, розділ 4

За переказами, гора, що згадується в Євангеліях - Гора Спокус - це гора Каранталь неподалік Єрихона. На горі споруджено православний монастир. З неї дійсно відкривається чудовий краєвид.

Піднімаючись на цю гору під палючим солнцем, я втратив стільки вологи, що потім довго не міг вгамувати спрагу. На горі, на допомогу паломинкам, грецькі монахи завбачливо охолоджують воду та надають її усім, хто прагне. Але як тяжко було Ісусу, коли він ходив по пустелі та постився 40 днів?

ІЗРАЇЛЬ. Йордан: хресна річка

Йордан



Річка, у якій Ісуса охрестив Іван Хреститель.

Ріка Йордан тече з півночі Ізраїлю на південь, де впадає у Мертве море. Коли дванадцять колін Ізраїлю розподіляли Обіцяну Землю, три з них отримали наділи на східномоу березі Йордану.

Багато біблійних подій пов'язано з цією річкою. Її води розступилися перед ковчегом заповіту, коли ізраїльтяни після 40-річної подорожі пустелею вступали в землю, по якій тече молоко та мед.

Тут таки відбуваються і євангельські події: Іван Хреститель проповідує покаяння та хрестить у водах Йордану.  
Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав! Євангеліє від Матвія, 3 розділ

Так вперше Ісус був об'явлений Христом перед ізраїльським народом.

ІЗРАЇЛЬ. Молочний грот: втеча до Єгипту

Молочний грот



 - тут свята родина зупинялася на шляху в Єгипет.
Стародавні перекази зберегли історію про зупинку святої родини в цій печері, на шляху до Єгипту. І коли Марія годувала Ісуса, крапля молока впала на камінь, який став білим, мов крейда. Через це повір'я до Молочного гроту почали їздити безплідні жінки, випрошуючи у Марії дитину.
Але як сталося, що Свята родина вирушила до Єгипту? В наш час така подорож нікого б не здивувала: з Ізраїлю до Єгипту поїхати на відпочинок простіше, ніж з Києва в Крим. Але два тисячоліття тому Єгипет не був всесвітнім курортом. Могутня країна фараонів та рабів була не надто гостинною до чужинців. Ізраїльський народ знав про це з власної історії - 430 років вони були рабами в Єгипті. Тож, щоб іудейській родині наважитися на таку подорож, для цього їм потрібно було мати дуже вагомі підствави. Що змусило їх залишити домівку та мандрувати через пустелю, якою колись ізраїльтяни ходили 40 років перш, ніж потрапили в Обіцяну Богом землю? Про це дізнаємося з Євангелія від Матвія:
Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. 
І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим. І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?
Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:
І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.
Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.
І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.
Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.
А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.
А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.
Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити. І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту. І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого. 
Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав. Тоді справдилось те, що сказав Єремія пророк, промовляючи:
Чути голос у Рамі, плач і ридання та голосіння велике: Рахиль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх...
Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з'явився в Єгипті вві сні Йосипові, та й промовив:
Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини. І він устав, узяв Дитятко та матір Його, і прийшов у землю Ізраїлеву.
Та прочувши, що царює в Юдеї Архелай, замість Ірода, батька свого, побоявся піти туди він. А вві сні остережений, відійшов до країв галілейських. А прибувши, оселився у місті, на ім'я Назарет, щоб збулося пророками сказане, що Він Назарянин буде званий. 
Отже, втеча до Єгипту була вимушеною, з метою зберегти життя Ісуса. Та якщо порівняти тексти Матвія й Луки, виникає питання: з якого міста вирушали в дорогу Йосип і Марія? З Віфлеєма чи з Назарета? Адже, згідно з Євангелієм від Луки, невдовзі після народження Ісуса у Віфлеємі, Свята родина повернулая до Назарета - міста, з я кого вони прийшли у Віфлеєм лише на перепис:
А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Тож, якщо подорож до Єгипту почалася з Назарета, то зупинка у Віфлеємі, де Ірод наказав знищити немовлят до двох років, виглядає недоречною. Докладніше про це - у наступних дописах.

ІЗРАЇЛЬ. Віфлеєм: місто Давидове

Віфлеєм


місто, в якому народився Ісус. Печера на полі пастухів, Церква Різдва...

Віфлеєм - це стародавнє місто на західному березі Йордану, неподалік Єрусалима, що в часи патріарха Якова мало назву Ефрафа - там поховано його дружину Рахіль, матір Йосипа та Веніямина. Це було приблизно за 2000 років до народження Христа.
Пізніша назва міста, яка й збереглася донині - Бейт-Лехем - означає Дім Хлібу.
Тут також народися пастушок Давид, якого Бог обрав царем Ізраїлю і від якого, обіцяв через пророків, має народитися Христос, Спаситель світу:

А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних.

Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів.

І стане, і буде Він пасти Господньою силою, величністю Ймення Господа Бога Свого. І осядуть вони, бо Він стане великий тепер аж до кінців землі! Книга пророка Міхея, розділ 5

Це пророцтво й здійснилося у Віфлеємі 2000 років тому:

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній. І всі йшли записатися, кожен у місто своє. Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового, щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна. І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим... Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме. І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь. І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала. А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено. І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили... А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм. Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався. Євангеліє від Луки, 2 розділ

336 року за вказівкою римського імператора Костянтина на місці народження Ісуса споруджено Храм Різдва Христового. 529 року храм згорів під час повстання самаритян, згодом був відбудований при імеператорі Юстініані і пізніше ще не раз постраждав від землетрусів та пожеж.

ІЗРАЇЛЬ. Ейн Карем: Марія та Єлисавета

Ейн Карем



Рідне місто Івана Хрестителя. Тут зустрілася Марія та Єлисавета.

Ейн Карем перекладається як "Джерело у винограднику". Це селище розташоване неподалік Єрусалима. В ньому мешкала родина священника Захарії, у якій народився Іван Хреститель:

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета. І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні. А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були. І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом, за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити. Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору. І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника. І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав. А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван. І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться. Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога. І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа. І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку... А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.  І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого! А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі. Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий... І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого. А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи: Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!  Євангеліє від Луки, розділ 1, 5-25

Ця дивовижна історія нагадала мені іншу - коли Бог пообіцяв сина бездітному Авраму. Обітниця виповнилася, коли Авраму вже було 100 років!

Отже, Єлизавета була вагітна, коли до неї завітала Марія, яка теж чекала дитину.

 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине. І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету. Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим, і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!
 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа? Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй! Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа! А Марія промовила: Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,  бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе, і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!  Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого! Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих, удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим! Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,  як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки! І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

Євангеліє від Луки, розділ 1, 39-56

Іван Хреститель отримав від Бога дуже відповідальне служіння: приготувати шлях Господу, адже на час народження Спасителя іудеї були зневірені та обтяжені поневоленням. Вони шукали визволення від земної неволі, але Бог бажав приготувати їхні серця до звільнення від гріха.

ІЗРАЇЛЬ. Назарет: початок історії

Назарет



Місто, у якому Ангел з'явився до діви Марії, та в якому зростав Ісус

Назву "Назарет" я вперше почув у шкільні роки, коли й до радянських меломанів докотилася хвиля слави однойменного рок-гурту. Трохи згодом я дізнався, що виявляється, назва гурту походить від міста в Ізраїлі. В ті роки (кінець 70-х - початок 80-х) в Україні, як і у всьому СРСР панував атеїзм, тож мало хто знав зміст Євангелія.
Втім, і в Біблії ми не знайдемо надто багато відомостей про Назарет - вперше він згадується лише в Новому Заповіті, в Євангеліях від Матвія, Івана та Луки:
А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив:
Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!
Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.
А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?
І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! Бо для Бога нема неможливої жадної речі!
А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Євангеліє від Луки, 1: 26-38


Так розпочалося втілення історії спасіння світу, яке Бог обіцяв ще нашим найпершим прабатькам, Адаму та Єві (але то окрема історія).



Сьогодні Назарет -  місто, де мешкає відносно багато християн (до 30%), етнічних арабів. Розташоване на півночі Ізраїлю. Лише в цьому місті є офіційний вихідний день у неділю, а не лише в суботу, як у всій країні. У 1969 році тут споруджено величний Храм Благовіщення. Поруч з ним - будинки Йосипа та Марії, а також синагога, де Ісус  читав книгу пророка Ісаї присутнім іудеям.