Google+

Мандрівки святими місцями

Кожного, хто цікавиться історією та минувщиною, а також не байдужий до духовних пошуків, я запрошую до спілкування:
читайте, залишайте коментарі, діліться своїми думками, задавайте питання!

субота, 6 березня 2021 р.

Петра - кінець Едома

 

Історія міста Петра водночас повчальна і трагічна. Едомляни пишалися своїм містом, яке було джереом постійно зростаючих прибутків від торгівлі. Їм здавалося, що так буде завжди.

Але Бог через своїх пророків попереджав пихатих та агресивних правителів та мешканців Петри, що доведеться заплатити за все.

 

 ⁶ меч Господній наповнився кров'ю, став ситий від лою, від крови телят та козлів, від лою баранячих нирок, бо Господу жертва в Боцрі й різанина велика в едомській землі... ⁷ І буйволи зійдуть із ними, і телиці з биками, і напоїться кров'ю їхній край і насититься туком їхній порох... 

¹⁰ Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік, з роду в рід опустошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто... 

 ¹³ І буде тернина рости по палатах його, кропива й будяччя в твердинях його, і він стане мешканням шакалів, подвір'ям для струсів... ¹⁴ І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами, а польовик буде кликати друга свого; Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок! ¹⁵ Там кублитись буде скакуча гадюка й складатиме яйця, і висиджувати буде та вигріватиме яйця свої... Там теж яструби будуть збиратись один до одного...

Ісая 34:5-15

¹⁷ І стане Едом за страхіття, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, як порази його всі побачить... ¹⁸ Як Содом та Гоморру й сусідів її поруйновано, каже Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський.

 Єремія 49:17-18

¹³ тому так говорить Господь Бог: І витягну Я руку Свою на Едома, і витну з нього людину й скотину, і вчиню його руїною, від Теману й аж до Дедану вони попадають від меча! ¹⁴ І дам Я Свою помсту над Едомом у руку Мого народу Ізраїля, і вчиню в Едомі за гнівом Своїм, за лютістю Своєю, і зазнають вони Моєї помсти, говорить Господь Бог! 

Єзекіїль 25:13-14

⁵ За те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої, ⁶ тому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе! ⁷ Оберну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.

Єзекіїль 35:5-7


пʼятниця, 30 жовтня 2020 р.

Мене веде Господь по дорозі

 

Отець Юрій Мануляк, настоятель храму в селі Красник Верховинського району розповідає, як він став священником:


субота, 2 лютого 2019 р.

На могилі Роксолани



25 січня 2019 року українські дипломати в Туреччині відстояли нарешті історичну справедливість стосовно нашої легендарної землячки - Роксолани - уроженки Рогатина (1505 року це була Польща, але нині - Україна) Анастасії Лісовської. А саме - до інформаційного стенду біля гробниці внесли суттєву правку: "Sultan Sleyman n kars Hrrem Sultan (Roxalana) Ukraynaldr ve o Sultan Selim in annesidir".
 Тепер не буде плутанини щодо її походження і натяку на нібито російське коріння. Хоча саме прізвисько Роксолана говорить про Русь, тільки це наша Русь, яка нині Україна і яка не має стосунку до РФ чи Московії (країни Моксель).

Від себе додам, що недоімперія постійно підкрадає собі історію, тому нинішня правка - не перша навіть у випадку з Роксоланою. 2008 року я помітив, що в описі для туристів і паломників, що знаходиться в самому мавзолеї, також поверх тексту, що спотворював правду, довелось розмістити слово UKRAYNA.

понеділок, 4 грудня 2017 р.

ІЗРАЇЛЬ - Азот (Ашдод)


В Біблії місто Азот (або Ашдод) чи пов'язані з ним люди та події, згадуться принаймні 25 разів. Саме тут був останній притулок загадкових Велетнів, яких переміг Ісус Навин.
І прийшов Ісус того часу, і вигубив велетнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, разом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям.
Не позоставив велетня в краї Ізраїлевих синів, вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді.
(Ісус Навин 11:21,22)

В часи пророка Самуїла Ашдод став місцем надзвичайних подій, пов'язаних з Ковчегом Заповіту:
А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду.
І взяли филистимляни Божого ковчега, і принесли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона.
А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.
А наступного дня повставали вони рано, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.
Тому то жерці та всі, хто входить до Даґонового дому, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.
І стала тяжка Господня рука на ашдодян, і Він їх пустошив та бив їх болячками, Ашдод та довкілля його.
І побачили ашдодяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжкою Його рука на нас та на Даґона, бога нашого!
І послали вони, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, та й сказали: Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога? А ті відказали: Нехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.
І сталося по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була проти міста, сталося дуже велике замішання. І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, і появилися на них болячки.
І вони вислали Божого ковчега до Екрону. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, то екроняни стали кричати, говорячи: Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та народ наш!
І послали вони, і зібрали всіх филистимських володарів, та й говорили: Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та народа нашого, бо було смертельне замішання в усьому місті. І Божа рука стала там дуже тяжка.
А ті люди, хто не повмирав, були вдарені болячками, і зойк міста піднявся до неба!
(1 Самуїлова 5:1-12)

В часи після народження Христа один з благовісників в надприродній спосіб опинився в Азоті, де він скористався нагодою, щоб поширити Добру Звістку у цьому місті.
 Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію.
(Дії Апостолів 8:40)

понеділок, 17 квітня 2017 р.

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: від Сіону до Храмової гори


Стіна Плачу


Сіон. Гробниця царя Давида. Сіонські ворота. Стіна Плачу.
2000 років минуло відтоді, як прийшов на землю Божий Син Ісус Христос.
2000 років існує Його Церква, а Добра Новина про Нього проповідується усім народам.
Але більшість з Його рідного народу не прийняли тоді свого Месію. Невдовзі Храм було зруйновано, як і увесь Єрусалим, а через кілька століть на його місці мусульмани спорудили мечеть.

Зберігся лише невеликий відрізок стіни, що прилягала до Храму. Нині вона стала місцем плачу, місцем молитов іудеїв, що чекають на пришестя Месії та відновлення Храму.

На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть,
і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі!. Ісая, 62

пʼятниця, 14 квітня 2017 р.

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Гефсиманський Сад


Гефсиманський сад



Тут розпочалися Страсті Христові
Після Святої вечері, коли зрадник Юда вже відійшов, щоб видати свого Вчителя тим, хто бажав його смерті, Ісус з рештою учнів пішов на Оливну гору, щоб помолитися.

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!... І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.
А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
Євангеліє від Луки, 22

Саме тут, в Гефсиманському саду, серед оливних дерев, кілька з яких збереглися  до нашого часу, Ісуса  схопили храмові сторожі та повели до першосвященника. Тут він пережив зраду та востаннє перед розп'яттям був разом зі своїми учнями.

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Долороса - шлях на Голгофу


 Долороса



Вулиця, якою Ісуса вели на розп'яття.
Після арешту в Гефсиманському саду Ісус зазнав знущань і принижень та хибних звинувачень перед юдейським Сінедріоном, перед царем Іродом та римським намісником Понтієм Пілатом. Його засудили до страти та повели на розп'яття вулицею Долороса.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом! А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним. А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми! Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували... Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас! Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?
Євангеліє від Луки, 23


Щодня сотні паломників проходять цією вулицею, повторюючи скорботний шлях Спасителя на Голгофу. Так само, як і два тисячоліття тому, Долороса велелюдна, тут вирує торгівля та стоїть гомін. Але в кінці шляху, на Голгофі, де тепер стоїть Храм гробу Господнього, ми ніби залишаємося на самоті з невідворотністю смертельної муки, якої зазнав Ісус в останні години до смерті на хресті.