ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: від Сіону до Храмової гори

Стіна Плачу


Сіон. Гробниця царя Давида. Сіонські ворота. Стіна Плачу.
2000 років минуло відтоді, як прийшов на землю Божий Син Ісус Христос.
2000 років існує Його Церква, а Добра Новина про Нього проповідується усім народам.
Але більшість з Його рідного народу не прийняли тоді свого Месію. Невдовзі Храм було зруйновано, як і увесь Єрусалим, а через кілька століть на його місці мусульмани спорудили мечеть.

Зберігся лише невеликий відрізок стіни, що прилягала до Храму. Нині вона стала місцем плачу, місцем молитов іудеїв, що чекають на пришестя Месії та відновлення Храму.

На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть,
і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі!. Ісая, 62

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Гефсиманський Сад

Гефсиманський сад



Тут розпочалися Страсті Христові
Після Святої вечері, коли зрадник Юда вже відійшов, щоб видати свого Вчителя тим, хто бажав його смерті, Ісус з рештою учнів пішов на Оливну гору, щоб помолитися.

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!... І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.
А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
Євангеліє від Луки, 22

Саме тут, в Гефсиманському саду, серед оливних дерев, кілька з яких збереглися  до нашого часу, Ісуса  схопили храмові сторожі та повели до першосвященника. Тут він пережив зраду та востаннє перед розп'яттям був разом зі своїми учнями.

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Долороса - шлях на Голгофу

 Долороса



Вулиця, якою Ісуса вели на розп'яття.
Після арешту в Гефсиманському саду Ісус зазнав знущань і принижень та хибних звинувачень перед юдейським Сінедріоном, перед царем Іродом та римським намісником Понтієм Пілатом. Його засудили до страти та повели на розп'яття вулицею Долороса.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом! А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним. А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми! Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували... Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас! Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?
Євангеліє від Луки, 23


Щодня сотні паломників проходять цією вулицею, повторюючи скорботний шлях Спасителя на Голгофу. Так само, як і два тисячоліття тому, Долороса велелюдна, тут вирує торгівля та стоїть гомін. Але в кінці шляху, на Голгофі, де тепер стоїть Храм гробу Господнього, ми ніби залишаємося на самоті з невідворотністю смертельної муки, якої зазнав Ісус в останні години до смерті на хресті. 

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: від гробу Господнього до капелли Вознесіння

 Він воскрес!



Храм Гробу Господнього, Елеонська гора, Капелла Вознесіння.


Смерть Христа приголомшила його учнів та потішила його ворогів. Послідовники, розчаровані таким закінченням їх сподівань на пришестя Царя Іудейського та Визволителя Ізраїлю, почали розходитися з Єрусалима по домівкам. А фарисеї та першосвященники остерігалися Христа навіть після смерті, згадуючи пророцтво про воскресіння за три дні. Тож вони звернулися до Понтія Пілата, а той наказав стерегти гробницю, у якій поховали тіло Ісусове.

Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.
А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.
Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!
Євангеліє від Матвія, 28


Так почалася нова епоха, коли Життя перемогло смерть, коли любов Божа здійснила спасіння людям, коли Син Божий воскрес! Він став Пасхою нашою, визволенням від гріха та вічної загибелі. І кожен, хто повірить в Ісуса, не загине, але матиме життя вічне.